НАША БІБЛІОТЕКА

17 червня 2021

Сайти сучасних українських письменників

👉 Сучані автори

👉 Лариса Ніцой 👉 Олександр Левченко 👉 Андрій Любка

👉 Галина Пагутяк 👉 Галина Тарасюк 👉 брати Капранови

👉 Андрій Кокотюха 👉 Оксана Забужко 👉 Віталій Іващенко

19 травня 2021

Вулиця міста широка і гарна,

Діти ідуть, як і слід, тротуаром,

А тротуар далі взяв і скінчивсь:

Як же іти пішохід розгубивсь.

Треба всім знати і ти теж послухай:

Зліва слід стати, на зустріч йти руху.

В навушниках, хлопчику, ти не ходи,

Бо не почуєш своєї біди.

Тримай же за руку міцно сестричку:

Пустує вона, бо іще невеличка;

Ти покажи друга їй, світлофора,

Хто з ним не дружить – біду має, горе.

Світло червоне – звичайно, стоїш,

Жовте – увага, зелене – хутчіш!

На ковзанах по дорозі не слід

Кататися дітям: є ковзанка – лід.

І для скейтбордів проїжджа частина

Не буде безпечною. Слуха хлопчина –

Влітає в одне, виліта в інше вухо;

Та це не для правил дорожнього руху!

Прослухати мало – їх треба ще й знати.

Ти встиг якнайбільше запам’ятати?

Коробова С.

Шановний друже, прочитай цікаві книжки!

Каспарова, Ю. Безпека для зайченят, дівчаток та хлопченят / Ю. Каспарова // Харків: Ранок.-2017.-64с.

Морозова, Н. Н. Правила безпечної поведінки на дорогах / Н.Н. Каспарова // Харків: Ранок.-2017.-48с.

Француз, А. Й. АвтоБУКВАРИК / А. Француз, М. Березовський, Н. Назаренко, Ю. Попович // Івано-Франківськ: Таля.-1999.-101с.

Панасенко, Л. М. Йшли друзі по дорозі / Л.М. Панасенко, Л.А. Рябчиков, Л.П. Козинець // Сімферополь: Тавріда.-2005.-26с.

05 травня 2021

8 травня – День пам’яті та примирення. 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Акцентуємо в ці дні на людське, а не лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.
Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця у Другій світовій для ведення агресивної політики у наш час. Сьогодні влада Росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х, напередодні глобального конфлікту.
День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову” замість екзальтованої маніпуляції під гаслом “Можєм повторіть”. Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторіть» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир це не закляклий страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.
Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння використовувала у власних цілях “українське питання”. Однак єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди і організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних систем. До таких організацій, зокрема, зараховують і Українську повстанську армію.
Історія нас вчить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.
Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарних режимів. Наприклад, той самий комуністичний Радянський Союз скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Він проіснував аж до 1991 року і за цей час був ініціатором або причетним до численних злочинів (геноциди, військові інтервенції, каральна психіатрія, розробка та використання заборонених озброєнь тощо).
Гасло інформаційної кампанії: “1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

За матеріалами Українського Інституту Національної пам’яті

30 квітня 2021

Цікаві факти про Великдень

З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.
Православні християни України та греко-католики Великдень святкують, шануючи давні українські традиції. Багато знайомих нам великодніх традицій, які на перший погляд здаються християнськими, насправді мають стародавнє язичницьке походження. Втім, це не заважає нам поєднувати їх із відзначенням Пасхи, а лише навпаки – урізноманітнює святкування та вносить в нього колоритні елементи української культури.

Випікання святкового хліба – паски
Паска – це "сонячний" слов’янський калач. Ще в давнину мешканці Русі, святкуючи Дажбожий Великдень (перемогу світла над темрявою у рівнодення), пекли спеціальний коровай, який був своєрідною жертвою божествам. Чим калач був вищим та кращим – тим був більшим урожай та приплід худоби. Цей давній український звичай, який із запровадженням християнства дещо трансформувався.
За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба. Тому маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.

Найстаріша паска у світі
Найстаріша святкова паска була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (прапраправнучка Вільяма Скіннера). Дивно те, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають у спеціальній коробочці.

Найбільша паска в Україні
Найбільшу паску спекли в Україні 2011 року місцеві жителі селища Ялта Донецької області.
Гігантська паска вийшла висотою 2 м 30 см, діаметром 2 м 10 см. Вага паски склала 2100 кг. На її виготовлення пішло 1т борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок. Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.

Походження назви
Саме слово «пасха» походить з єврейської мови, де воно звучить як «песах», і перекладається як «вихід», «перехід». Понад 5 тисяч років тому євреї вирушили з єгипетського полону до Землі Обітованої. Вони йшли пустелею довгих 40 років, не одне покоління людей змінилося за цей час, жоден із тих, що народилися у неволі, не дійшли до свого нового дому. На згадку про визволення з рабства єврейський народ став святкувати Пасху. Згодом цим же словом почали називати ягня, яке заколювали на честь Пасхи.

Писанка
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків. Писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
Писанки наші предки розписували ще до хрещення Русі. Найдавніша керамічна писанка, знайдена археологами, датується IX століттям. А це майже за 100 років до хрещення Русі. Яйце для людей було символом сонця та народження нового життя, тому і дарували його одне одному саме на Дажбожий Великдень. А орнаменти, якими прикрашали писанки, мали дуже важливе значення й несли в собі зашифрований зміст.
Найбільша писанка знаходиться у Канаді, в містечку Вегревілль. Його довжина становить 8 м, а ширина – 5 м і важить 2270 кг. Вона зроблена з уламків літаків. Виготовили цей пам’ятник на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади.

Крашанка
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тиберія й оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
Освячення великоднього кошика
Наші пращурі задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали із жертвоприношенням їжі. Тепер замість цього ми освячуємо великодній кошик, стравами з якого розпочинаємо святкову неділю. До слова, його наповнення не дуже й змінилось. Яйця, святковий калач (паска), м'ясо, хрін, сир – всі ці продукти входили у звичний для наших предків раціон

Коли святкуємо Великдень
Великодень святкують у різні дні року. Здавалося б, воскресіння Ісуса Христа сталося в якийсь певний день року, чому б не відзначати цю подію саме в цей день? Але річ у тому, що дві тисячі років тому юдеї вели літочислення за місячним календарем. Тому богослови порадилися і вирішили, що святкування Пасхи також потрібно прив'язати до днів Місяця.
Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому, якщо перша повня припадає на п'ятницю, суботу або неділю, то Великдень святкується на наступний тиждень.
Православний та католицький Великдень відзначається в різні дні, але інколи трапляється, що обидві дати збігаються. Це відбувається тому, що церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським.

Великоднє привітання
Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.
Привітання «Христос воскрес!» перший раз злетіло з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Господнього, але не знайшли там Ісуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес. Жінки повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.

Обливання водою
Традиція обливаного понеділка, яка зберіглась до наших днів переважно на Західній Україні, насправді ж має серйозне підґрунтя. В давнину хлопці на наступний після Дажбожого Великодня день також обливали дівчат водою. Це вважалось побажанням краси та здоров’я, адже воду наші пращури наділяли магічними властивостями, і вона мала змити із собою всі хвороби та біди. Дівчата дуже тішились таким обливанням і в знак подяки дарували хлопцям писанки.