НАША БІБЛІОТЕКА: квітня 2021

Цікаві факти про Великдень

З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.
Православні християни України та греко-католики Великдень святкують, шануючи давні українські традиції. Багато знайомих нам великодніх традицій, які на перший погляд здаються християнськими, насправді мають стародавнє язичницьке походження. Втім, це не заважає нам поєднувати їх із відзначенням Пасхи, а лише навпаки – урізноманітнює святкування та вносить в нього колоритні елементи української культури.

Випікання святкового хліба – паски
Паска – це "сонячний" слов’янський калач. Ще в давнину мешканці Русі, святкуючи Дажбожий Великдень (перемогу світла над темрявою у рівнодення), пекли спеціальний коровай, який був своєрідною жертвою божествам. Чим калач був вищим та кращим – тим був більшим урожай та приплід худоби. Цей давній український звичай, який із запровадженням християнства дещо трансформувався.
За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба. Тому маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.

Найстаріша паска у світі
Найстаріша святкова паска була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (прапраправнучка Вільяма Скіннера). Дивно те, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають у спеціальній коробочці.

Найбільша паска в Україні
Найбільшу паску спекли в Україні 2011 року місцеві жителі селища Ялта Донецької області.
Гігантська паска вийшла висотою 2 м 30 см, діаметром 2 м 10 см. Вага паски склала 2100 кг. На її виготовлення пішло 1т борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок. Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.

Походження назви
Саме слово «пасха» походить з єврейської мови, де воно звучить як «песах», і перекладається як «вихід», «перехід». Понад 5 тисяч років тому євреї вирушили з єгипетського полону до Землі Обітованої. Вони йшли пустелею довгих 40 років, не одне покоління людей змінилося за цей час, жоден із тих, що народилися у неволі, не дійшли до свого нового дому. На згадку про визволення з рабства єврейський народ став святкувати Пасху. Згодом цим же словом почали називати ягня, яке заколювали на честь Пасхи.

Писанка
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків. Писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
Писанки наші предки розписували ще до хрещення Русі. Найдавніша керамічна писанка, знайдена археологами, датується IX століттям. А це майже за 100 років до хрещення Русі. Яйце для людей було символом сонця та народження нового життя, тому і дарували його одне одному саме на Дажбожий Великдень. А орнаменти, якими прикрашали писанки, мали дуже важливе значення й несли в собі зашифрований зміст.
Найбільша писанка знаходиться у Канаді, в містечку Вегревілль. Його довжина становить 8 м, а ширина – 5 м і важить 2270 кг. Вона зроблена з уламків літаків. Виготовили цей пам’ятник на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади.

Крашанка
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тиберія й оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
Освячення великоднього кошика
Наші пращурі задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали із жертвоприношенням їжі. Тепер замість цього ми освячуємо великодній кошик, стравами з якого розпочинаємо святкову неділю. До слова, його наповнення не дуже й змінилось. Яйця, святковий калач (паска), м'ясо, хрін, сир – всі ці продукти входили у звичний для наших предків раціон

Коли святкуємо Великдень
Великодень святкують у різні дні року. Здавалося б, воскресіння Ісуса Христа сталося в якийсь певний день року, чому б не відзначати цю подію саме в цей день? Але річ у тому, що дві тисячі років тому юдеї вели літочислення за місячним календарем. Тому богослови порадилися і вирішили, що святкування Пасхи також потрібно прив'язати до днів Місяця.
Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому, якщо перша повня припадає на п'ятницю, суботу або неділю, то Великдень святкується на наступний тиждень.
Православний та католицький Великдень відзначається в різні дні, але інколи трапляється, що обидві дати збігаються. Це відбувається тому, що церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським.

Великоднє привітання
Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.
Привітання «Христос воскрес!» перший раз злетіло з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Господнього, але не знайшли там Ісуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес. Жінки повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.

Обливання водою
Традиція обливаного понеділка, яка зберіглась до наших днів переважно на Західній Україні, насправді ж має серйозне підґрунтя. В давнину хлопці на наступний після Дажбожого Великодня день також обливали дівчат водою. Це вважалось побажанням краси та здоров’я, адже воду наші пращури наділяли магічними властивостями, і вона мала змити із собою всі хвороби та біди. Дівчата дуже тішились таким обливанням і в знак подяки дарували хлопцям писанки.